КНИГИ ПРО РАДЯНСЬКІ ГОЛОДОМОРИ
Назва: Голодомори в Україні: Одеська область 1921–1923, 1932–1933, 1946–1947. Дослідження, спогади, документи.
Місце видання: Україна, Одеса
Рік: 2007
Мова: Українська
ISBN 978-966-318-816-4
1921-1923
1932-1933
Назва: Голодомор: страждання, спричинені політичними технологіями
Автор: Найдьонова Л. А.
Місце видання: Україна, Київ
Рік: 2009
Мова: українська
ББК 66.07+88.8
1921-1923
1932-1933
Назва: Голодомори мовою документів та свідчень. 2-ге видання.
Автор: Сокур, В. В., Сокур, Ю. В.
Місце видання: Україна, Київ
Рік: 2018
Мова: Українська
ISBN 978-617-7625-578-9
Анотація: Пропоноване науково-популярне видання присвячено Голодомору 1932-1933-го та 1947-го років в Україні. Воно є результатом багаторічної пошукової і дослідницької роботи авторів.
Окремі статті з теми Голодомору, які публікувалися авторами в пресі, систематизовано і викладено в форматі однієї книги. Широке використання документальної бази - партійних документів і матеріалів Галузевого Державного архіву МВС України, - надає достовірності і переконливості судженням та висновкам, викладеним у книзі. Зокрема, читач вперше дізнається про масовий канібалізм в Україні в голодні роки не зі спогадів очевидців, а з документальних кримінальних справ, що зберігаються в архівах.
Науково і водночас популярно написана, книга буде корисною викладачам і студентам, учителям й учням - всім громадянам, хто цікавиться історією нашої країни і
вболіває за її майбутнє.
1932-1933
Назва: Кримінальні справи про канібалізм як джерело інформації про Голодомор (на прикладі Харківської області)
Автор: Байкєніч Д.
Місце видання: Україна, Київ
Рік: 2022
Мова: українська
УДК [94:341.485](477)”1932/1933”:378.147
М 58
Анотація. У статті розглянуто кримінальні справи на канібалів як джерела з вивчен- ня особливостей перебігу та наслідків Голодомору на регіональному рівні. Визначено кількість випадків людоїдства в районах Харківської області із зазначенням місць їхньо- го найбільшого скупчення та динаміки виявлення. Проаналізовано співвідношення гру- пових і поодиноких випадків канібалізму, обраховано кількість фігурантів кримінальних справ та окреслено види, винесених їм вироків.
1932-1933
Назва: Голодомор 1932–1933 років: геноцид українського народу. Збірник документів і матеріалів
Автор: І. П. Ящук, А. П. Загорулько, В. М. Щербатюк, Є. П. С. Дурнов, О. В. Шкуратенко, Д. І. Курас, Ю. С. В. Сокур, Н. О. Дорощук, В. З. Прус, М. А. Дзюба та ін.; за редакцією В. М. Щербатюка, Д. І. Кураса.
Місце видання: Україна, Київ
Рік: 2025
Мова: Українська
ISBN 978-966-136-981-7
Анотація: Збірник вміщує наукові дослідження Голодомору 1932–1933 років, де автори обґрунтовують терор голодом як метод впровадження більшовиками економічної політики в українському селі, упокорення селян, утвердження радянської влади в Україні та черговий раз доводять, що організований пануючим режимом штучний голод був геноцидом українського народу.
Висвітлено реалізацію проєкту МВС України з оцифрування архівних справ періоду Голодомору, зокрема, фонду No 32 Галузевого державного архіву МВС «Кримінальні справи судових та позасудових органів», та роз’яснено щодо користування інтерактивною мапою, на яку нанесено електронні копії означених кримінальних справ.
Наведені, створені на основі споминів очевидців Голодомору, матеріали конференцій та наукових читань, що були організовані і проведені в Національній академії внутрішніх справ у 2008–2023 роках.
Окремо подані витяги архівних документів на підтвердження висновків аналітичної довідки за результатами опрацювання архівних справ названого фонду.
Для науковців, викладачів, здобувачів освіти, усіх тих, хто прагне пізнати історію українського народу.
1932-1933
Назва: Порушення селянками Київщини харчових табу та політичне використання звинувачень в антропофагії: приклад Ганни Білорус
Автор: Бернадська, A.
Місце видання: Україна, Київ
Рік: 2023
Мова: Українська
DOI: https://doi.org/10.18523/2617-3417.2023.6.45-52
Анотація: У статті, на прикладах архівно-кримінальної справи Ганни Білорус, усноісторичних свідчень і офіційних джерел, проаналізовано виникнення психопатологічних змін у селянок унаслідок переживання ними довготривалої депривації. Ці зміни спричинили деформацію поведінки жінок і призвели до поширення її екстремальних проявів — порушення харчових табу, зокрема збільшення від початку 1933 р. випадків антропофагії і некрофагії. Однак селяни сприймали такі прояви по-різному: від співчутливого ставлення до засудження й самосудів. Ми виявили довготривалий вплив наслідків канібалізму на сільські громади, зокрема на психіку очевидців трагедії. Водночас визначено особливості репрезентації випадків канібалізму органами влади, адже вони мали політичний відтінок. Антропофаги фігурували в офіційних джерелах як маргінальні нетрудові елементи, представники ворожих соціальних груп (куркулів, одноосібників), шпигуни. На прикладі архівно-кримінальної справи Ганни Білорус продемонстровано, як звинувачення селянки у шпигунстві на користь Польщі й підозра в канібалізмі співвідносилися із загальним політичним контекстом 1932–1933 років, акцентуючись на «польській загрозі», ліквідації ДПУ «контрреволюційної мережі», пов’язаної нібито з польським головштабом.
1932-1933
Назва: АРХІВНІ ДОКУМЕНТИ ЯК ДЖЕРЕЛО ДОСЛІДЖЕННЯ ГОЛОДОМОРУ 1932–1933 РОКІВ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ФОНДУ 32 «КРИМІНАЛЬНІ СПРАВИ СУДОВИХ ТА ПОЗАСУДОВИХ ОРГАНІВ» ГАЛУЗЕВОГО ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ МВС УКРАЇНИ)
Автор: Щербатюк В., Загорулько А., Дурнов Є., Сокур Ю., Орищенко Ю.
Місце видання: Україна, Київ
Рік: 2023
Мова: Українська
DOI: https://doi.org/10.17721/2520-2626/2023.33.21
Анотація: У дослідженні простежено висвітлення Голодомору 1932–1933 років, подій і процесів, пов’язаних з ним, у справах фонду 32 «Кримінальні справи судових та позасудових органів» Галузевого державного архіву МВС України.
Зокрема, на основі документів показано Голодомор як геноцид, спрямований проти українців. Акцентовано увагу, що голод, який ширився в Україні у 1932–1933 роках мав штучний характер, економічні й політичні причини, сприяв послабленню національного руху. Підкреслено переконливість документів справ, що апогей трагедії припав на березень–червень 1933 року, коли вимирали цілі сім’ї і головним чином багатодітні, а доведені до відчаю люди вдавалися до некрофагії (поїдання трупів) та антропофагії (канібалізму), що було продиктовано їх приреченістю. В цьому контексті вказано на справи, де йдеться, що жертвами насилля дуже часто ставали діти, а з їх числа, як показано, здебільше страждали діти-сироти, які ходили селами у пошуках їжі.
Автори запевняють, що усім справам фонду притаманна фальсифікація, адже приховуються справжні причини голоду. Документи справ фонду переконують, що до голоду більшовицький режим ставився як до неіснуючого явища, адже у жодній справі голод, як такий, що спланований чи організований владою не згадується. У статті стверджується політизація всіх слідчих справ. Автори наголошують, що даний факт необхідно враховувати при вивченні документів та дослідженні означеної проблеми. Дослідники підкреслюють, що ця фальсифікація була наслідком й особистісних мотивів самих посадових осіб.
У дослідженні розкрито значення архівних документів, зокрема, справ фонду як важливої джерельної бази в дослідженні Голодомору 1932–1933 років. Водночас автори пропонують осягати означену трагедію не лише в історико-політичному аспекті, а з урахуванням критерії оцінок й інших наук.
1932-1933
Назва: ОПІР ГЕНОЦИДНІЙ ПОЛІТИЦІ КОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ У 1932-1933 РОКАХ. НА ОСНОВІ ДОКУМЕНТІВ ФОНДІВ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ ГОЛОДОМОРУ-ГЕНОЦИДУ
Автор: Петренко І.
Місце видання: Україна, Київ
Рік: 2023
Мова: українська
DOI: https://doi.org/10.17721/2520-2626/2023.33.18
Анотація: Злам 1920-х – 1930-х років, і передусім період Голодомору-геноциду, був для української нації найважчим випробуванням в її історії. Намагання Сталіна та його оточення утвердити комуністичну систему шляхом радикальних соціально-економічних трансформацій і перманентного державного терору (здійснюваного сталінською репресивною машиною) прямо загрожували традиційному укладу життя українських селян-власників, підривали основи їхнього багатовікового буття, ставлячи мільйони працелюбних, заможних господарів на межу виживання. Ці процеси відзначалися як в радянській Україні, так і на теренах компактного розселення сотень тисяч українців в інших регіонах СРСР. У відповідь українське селянство намагалося всіма засобами чинити спротив комуністичному засиллю, активно долучаючись до протестних дій, що мали різні форми прояву та специфіку (часто переростаючи у відверто збройну повстанську боротьбу).
У представленому дослідженні на основі матеріалів архівно-слідчих справ, переданих до фондів Національного музею Голодомору-геноциду з Галузевого державного архіву Міністерства внутрішніх справ України, висвітлено окремі, найбільш поширені, види й методи спротиву українців геноцидній політиці комуністичного тоталітарного режиму в 1932–1933 рр. На прикладах трагічних життєвих історій конкретних осіб, фігурантів означених архівно-слідчих документів, розглянуто їхню реакцію на впроваджувані режимом комуністичні експеременти, поведінкові стратегії виживання тощо.
Акцентовано увагу на висвітленні прагнень звинувачених, їхньому баченні та оцінці тодішніх стрімких соціально-економічних змін на локальному рівні. Заразом на підставі протоколів допитів, відповідних постанов і вироків показано результати діяльності тогочасної радянської карально-репресивної системи, зокрема судової.
1932-1933
Назва: КАНІБАЛІЗМ У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ ПІД ЧАС ГОЛОДОМОРУ
Автор: Байкєніч Д.
Місце видання: Україна, Київ
Рік: 2024
Мова: українська
DOI: 10.31558/3083-5771.2024.2.8
Анотація: Мета статті полягає у комплексному дослідженні проявів людоїдства в Донецькій області під час Голодомору; окресленні географії поширення та масштабу; визначенні закономірностей та особливостей явища; аналізі дій та реакцій комуністичного режиму на випадки канібалізму. Методологія дослідження ґрунтується на використанні проблемно-хронологічного, ретроспективного, конкретно-пошукового, системно- структурного, статистичного та інших методах дослідження.
Канібалізм виник унаслідок масового голодування. Перший випадок людоїдства в Донецькій області офіційно зафіксовано в лютому 1933 р. Відтоді спостерігалася тенденція до зростання. Пік припав на кінець весни. Останній відомий випадок стався восени 1933 р. Епіцентром прояву явища були п’ять північних сільськогосподарських районів, які найбільше постраждали від голоду. Зокрема, Новопсковський район мав 21 випадок, Покровський – 15, Марківський – 11, Біловодський – 9 і Білолуцький – 8.
Із різних джерел встановлено 100 випадків або згадок про людоїдство у 21 районі області. Серед канібалів переважали одинаки, але приблизно у третині випадків діяли групи. Прослідковується чітка диспропорція жінок і чоловіків – перші значно домінують. Жертвами найчастіше ставали власні діти віком від 6 до 10 років. Дорослою була кожна восьма жертва. Домінувало «родинне» людоїдство з попереднім вбивством жертви. Трупоїдство відбувалося в кожному сьомому випадку.
Комуністичний режим зволікав із вирішенням проблеми людоїдства. Це свідчить про усвідомлені наслідки її поширення. Для прикриття політики знищення голодом випадки канібалізму офіційно називалися «куркульськими вилазками». Боротьба з явищем відбувалася під керівництвом ДПУ. Значна частина канібалів була засуджена, частина померла до арешту, дехто уник покарання.
У дослідженні вперше використані матеріали з Галузевого державного архіву МВС України, а їх доповнення свідченнями очевидців дає більш репрезентативну картину. Зібрана нами інформація є важливим складником наслідків геноциду, сприяє переосмисленню та розумінню масштабу психічних страждань, приреченості та безвиході, в якій опинилися голодуючі в 1933 р. Матеріали про 100 випадків або згадок про людоїдство в Донецькій області під час Голодомору не є вичерпними та потребують подальшого дослідження.
1932-1933
Назва: КАНІБАЛІЗМ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПІД ЧАС ГОЛОДОМОРУ 1932–1933 рр.
(ЗА МАТЕРІАЛАМИ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ ГДА МВС УКРАЇНИ)
Автор: Байкєніч Д.
Місце видання: Україна, Київ
Рік: 2024
Мова: українська
DOI: УДК 343:392.89:[94(477.63)]“1932/1933”
Анотація: У статті розглянуто випадки канібалізму в Дніпропетровській області під час Голодомору 1932–1933 рр. крізь призму 72 кримінальних справ з Галузевого державного архіву Міністерства внутрішніх справ України. Визначено, що місцями найбільшого скупчення випадків людоїдства були західні райони регіону. Виявлені владою прояви цього явища охопили половину районів області. Відтворена динаміка проявів канібалізму, значне зростання якого співпадало з ескалацією та загостренням голоду навесні–влітку 1933 р. Зазначено, що канібалізм виник через психічний злам і став одним із непритаманних способів адаптації до стресу зумовленого довготривалим голодуванням.
Визначено, що основною групою жертв були діти – 61 справа. Найбільший відсоток вбивств із метою людоїдства припадав на власних дітей – 53 особи. Підрахунки показують, що жінки частіше, аніж чоловіки вдавалися до канібалізму. Серед затриманих за цей злочин у Дніпропетровській області виявилося 64 жінки та 29 чоловіків. Проаналізоване співвідношення групових і поодиноких випадків людоїдства засвідчує домінування останніх (16 до 56 випадків відповідно).
Зазначено агресивну реакцію місцевого населення на випадки канібалізму, заклики та дії щодо людоїдів. Комуністи майстерно перекладали свою провину за доведення людей до канібалізму на “соціально ворожий елемент”. Прояви канібалізму на місцях використовувалися для продовження поляризації села, ще більшої антикуркульської риторики, подальшого вкорінення постулатів комунізму та просування сільськогосподарських завдань.
Механізм проведення кримінальних справ по канібальству та трупоїдству відбувався на регіональному, обласному та республіканському рівнях. Перші 17 людоїдів на Дніпропетровщині були засуджені до розстрілу. Надалі переважну більшість засуджених відправили до концтаборів на 10 років. Також були інші види винесених вироків. Доведено, що не всі випадки канібалізму офіційно зареєстровано, відтак частина людоїдів уникла покарання.
1932-1933
Назва: Відбування покарання у виправно-трудових таборах ГУТАБ НКВС СРСР засудженими у 1933 р. за трупоїдство та канібалізм (за матеріалами архівно-кримінальних справ ГДА МВС)
Автор: Загорулько А.
Місце видання: Україна, Київ
Рік: 2024
Мова: українська
1932-1933
Назва: Людяність у нелюдяний час
Місце видання: Україна, Львів
Рік: 2013
Мова: Українська
ISBN: 978-966-2720-05-1
Анотація: Книгу присвячено доброчинцям, які у 1932–1933 pp. допомагали вижити тим, хто голодував.
У виданні подано інформацію про понад 140 праведних людей часів Голодомору, прізвища та імена яких встановлено на основі документальних даних та усних свідчень.
1932-1933
Назва: Людяність у нелюдяний час. 2-ге вид.
Місце видання: Україна, Київ
Рік: 2018
Мова: Українська
ISBN: 978-966-2720-05-1
Анотація: Книгу присвячено доброчинцям, які у 1932-1933 рр. допомагали вижити тим, хто голодував.
У виданні подано інформацію про понад 180 праведних людей часів Голодомору, прізвища та імена яких встановлено на основі документальних даних та усних свідчень.
1932-1933
Назва: Голодний степ: Голод, насильство та формування радянського Казахстану
Автор: Сара Кемерон
Місце видання: США, Нью-Йорк
Рік: 2018
Мова: англійська
ISBN-10: 1501730436
ISBN-13: 978-1501730436
Анотація: Книга «Голодний степ» досліджує один із найжахливіших злочинів сталінського режиму — казахський голод 1930–1933 років. Понад 1,5 мільйона людей загинули внаслідок цього голоду, що становило приблизно чверть населення Казахстану, а сама катастрофа докорінно змінила територію, площа якої дорівнювала континентальній Європі.
Попри свої величезні масштаби, історія цього голоду тривалий час залишалася майже невідомою.
Спираючись на документи державних і партійних архівів, а також на матеріали усної історії та мемуари російською й казахською мовами, Сара Кемерон розкриває історію цієї трагедії та її руйнівні наслідки для казахського суспільства.
1932-1933